Max Roach

bebop/hard bop/post-bop/drums
valmakar

valmakar

vinyl 10"
Name
Ігор
Sex
мужской
Location
Вінниця
Messages
4,466
Joined
Jul 13, 2010

Reaction score
2,993

Max Roach
Newland, North Carolina, USA

Max_Roach%2C_Three_Deuces%2C_ca._1947.jpg






Біографія:
Макс Роуч народився 10 січня 1924 в місті Ньюленд, Північна Кароліна, США. З восьми років він грав на трубі і фортепіано. Пізніше, навчаючись у Манхеттенській консерваторії, захопився ударними інструментами і створенням музичних композицій. У 1942 році Макс Роуч у Нью-Йорку був одним з перших виконавців бібопу, граючи на 52-ій вулиці з Чарлі Паркером і Діззі Ґіллеспі. Пізніше він працював з Коулменом Хокінсом, Бенні Картером і Дюком Еллінгтоном. У 1949 році Макс виступав з Чарлі Паркером у Парижі, і тоді ж брав участь у записі альбому Майлза Девіса «Birth Of The Cool».
У 1952-1953 роках Макс Роуч був учасником антрепризи Нормана Ґренца «Jazz At The Philharmonic», а в 1953 році разом з Кліффордом Брауном організував один зі знаменитих квінтетів хард-бопу, що проіснував до 1970 року. У різний час у квінтеті грали Дональд Берд, Фредді Хаббард, Кенні Дорем, Букер Літл, Сесіл Бріджвотер, Сонні Роллінз, Стенлі Террентайн, Джордж Коулмен, Кліффорд Джордан, Біллі Харпер і Ґері Барц.
У 1970-і роки Макс почав викладати в університеті Массачусетсу, і значно скоротив кількість своїх виступів. Однак у 1977 році він зібрав ансамбль перкусіоністів і почав співпрацювати з фрі-джазовими музикантами - піаністами Доларом Брандо, Сесілом Тейлором, з саксофоністами Арчі Шеппом, Ентоні Брекстон. У 1990-і роки Макс виступав із сольними номерами, демонструючи своє володіння хай-хетом. У 1995 році він увійшов до нового ансамбль перкусіоністів «M'Boom», а через рік представив один з найамбітніших проектів - оркестр з 50 музикантів.
Макс Роуч був автором нової техніки гри - хай-хет, за що отримав прізвисько Mr Hi-hat.
Окрім своєї творчої діяльності, Макс Роуч активно брав участь у роботі Руху за цивільні права кольорового населення. З цього приводу він разом з поетом Оскаром Брауном в 1960 році написав «Freedom Now Suite», запросивши на запис саксофоніста Еріка Долф і свою дружину - вокалістку Еббі Лінкольн.
Роуч був удостоєний численних премій і титулів, зокрема, він був почесним доктором наук восьми університетів, кавалером ордена Почесного легіону, одержувачем «гранту для геніїв» від Фонду Макартура.
Музикант помер 16 серпня 2007 року в Нью-Йорку.​

Дискографія:
1944 - Rainbow Mist
1944 - Coleman Hawkins and His All Stars
1945 - Town Hall, New York, June 22, 1945
1945 - 1948: The Complete Savoy Studio Recordings
1946 - Mad Be Bop
1946 - Opus BeBop
1946 - Savoy Jam Party
1946 - The Hawk Flies
1947 - The Bud Powell Trip
1947 - Lullaby in Rhythm
1947 - Charlie Parker on Dial
1948 - The Band that Never Was
1948 - Bird on 52nd Street
1948 - Bird at the Roost
1949 - Birth of the Cool
1949 - 1953: Charlie Parker – Complete Sessions on Verve
1949 - Charlie Parker in France
1949 - Genesis
1949 - The Stars of Modern Jazz at Carnegie Hall
1950 - The McGhee-Navarro Sextet
1951 - The Amazing Bud Powell
1951 - The George Wallington Trip and Septet
1951 - Conception
1952 - New Faces, New Sounds
1952 - The Complete Genius
1952 - Live at Rockland Palace
1953 - Jazz at Massey Hall
1953 - Mambo Jazz
1953 - Yardbird: DC-53
1953 - Max Roach Quartet
1953 - Max Roach and his Sextet
1953 - Max Roach Quartet featuring Hank Mobley
1953 - Cohn's Tones
1953 - Diz and Getz
1954 - Brown And Roach Incorporated
1954 - Clifford Brown and Max Roach
1954 - Daahoud
1954 - Study in Brown
1954 - More Study in Brown
1954 - Dinah Jams Featuring Dinah Washington
1955 - Clifford Brown with Strings
1955 - Relaxed Piano Moods
1955 - Introducing Jimmy Cleveland And His All Stars
1955 - New Piano Expressions
1955 - Herbie Nichols Trio
1955 - Work Time
1955 - The Charles Mingus Quartet plus Max Roach
1956 - Clifford Brown and Max Roach at Basin Street
1956 - Sonny Rollins Plus 4
1956 - Introducing Johnny Griffin
1956 - Max Roach + 4
1956 - The Magnificent Thad Jones
1956 - Brilliant Corners
1956 - Tour de Force
1956 - The Music of George Gershwin: I Sing of Thee
1956 - Rollins Plays For Bird
1956 - Saxophone Colossus
1957 - Jazz in 3/4 time
1957 - First Place
1957 - With Strings
1957 - Sonny Clark Trio
1957 - Jazz Contrasts
1958 - Deeds, Not Words
1958 - Max Roach/Art Blakey
1958 - Freedom Suite
1958 - Shadow Waltz
1958 - Max Roach Plus Four on the Chicago Scene
1958 - Max Roach Plus Four at Newport
1958 - Max Roach with the Boston Percussion Ensemble
1958 - Deeds not Words
1958 - Max Roac/Bud Shank - Sessions
1958 - The Defiant Ones
1958 - Award-Winning Drummer
1959 - A Little Sweet
1959 - Rich Versus Roach
1959 - Quiet as it’s Kept
1959 - Moon-Faced and Starry-Eyed
1960 - Tommy Turrentine with Stanley Turrentine
1960 - Stan ‘The Man’ Turrentine
1960 - Again!
1960 - Parisian Sketches
1960 - We Insist! - Freedom Now
1960 - Long as you're living
1960 - Uhuru Afrika
1960 - Sonny Clark Trio
1961 - Percussion Bitter Sweet
1961 - Straight Ahead
1961 - Out Front
1961 - Paris Blues
1962 - Money Jungle
1962 - Speak, Brother, Speak!
1962 - It's Time
1962 - Drum Suite
1964 - Live in Europe: Freedom Now Suite
1964 - The Max Roach Trip Featuring the Legendary Hasaan
1966 - Drums Unlimited
1966 - Stuttgart 1963 Concert
1968 - Sound as Roach
1968 - Members, Don't Git Weary
1971 - Lift Every Voice and Sing
1972 - Newport in New York ‘72
1973 - Re:Percussion
1975 - The Bop Session
1976 - Force: Sweet Mao-Suid Afrika '76
1976 - Nommo
1977 - Max Roach Quartet Live in Tokyo
1977 - The Loudstar
1977 - Max Roach Quartet Live In Amsterdam - It's Time
1977 - Solos
1977 - Streams of Consciousness
1978 - Confirmation
1978 - Birth and Rebirth
1978 - Long time at circus yorks
1979 - The Long March
1979 - Historic Concerts
1979 - One In Two, Two In One
1979 - M'Boom Re:Percussion
1979 - Pictures in a Frame
1979 - Live at the Bee Hive
1980 - Chattahoochee Red
1982 - Swish
1982 - In the Light
1983 - Max Roach Double Quartet Live At Vielharmonic
1984 - Scott Free
1984 - It’s Christmas Again
1984 - Collage
1984 - Survivors
1984 - Jazzbuhne Berlin ‘84
1985 - Easy Winners
1986 - Bright Moments
1989 - Max and Diz in Paris 1989
1989 - Homage to Charlie Parker)
1991 - To the Max!
1992 - Live at S.O.B.'s New York
1995 - Max Roach With The New Orchestra Of Boston And The So What Brass Quintet
1999 - Beijing Trio
2002 - Friendship
Альбоми:
1960 - We Insist! - Freedom Now Suite
16265219.jpg

http://www.mediafire.com/?wyzzzunoudk

1962 - Duke Ellington, Charles Mingus & Max Roach - Money Jungle
Moneyjungle.jpg

http://www.mediafire.com/?2azzmqqztoo
взято з http://primitive-future.blogspot.com/

1966 - Drums Unlimited
images

http://sharebee.com/726c68b3

Відео:
https://www.youtube.com/watch?v=4AGQQhFSy5g

https://www.youtube.com/watch?v=H8syiOwwVyY

https://www.youtube.com/watch?v=9wnW2KLWE-g

Власне враження:​

вперше я почув про Макса Роуча від друга, який скинув мені посилання на (тоді ше) торрентс.ру з альбомом We Insist! - Freedom Now Suite в флаку. друг сказав: "качай - фірма! один з найкращих ударників за всю історію!" я скачав, з першого разу гру на ударних не зацінив - каюся - але звернув увагу на цікаву атмосферу звучання. потім переслуховував, коли хотілося чогось енергійного. і чим більше слухав - тим більше любив цей запис. і от, нещодавно, після чергового переслуховування я зрозумів, шо в мене катастрофічно мало бібопу, і джазу взагалі. я поліз на вікіпедію, і дізнався, шо Роуч грав із Паркером і Девісом - таким чином я дійшов до записів Complete Charlie Parker On Verve і Birth Of The Cool Девіса. що можна сказати, слухаючи такі альбоми? це фантастично круті речі - в мене інших думок не виникає. і не останню роль у цьому грає чудове виконання Макса Роуча.
тож тепер я качаю альбом Drums Unlimited, і очікую від нього такої ж фантастики. і паралельно дивлюся відеозаписи, запльовуючи слиною клавіатуру.
я думаю, що це більш, ніж вартісна фігура для того, щоб детально з нею знайомитися
 
Description
bebop/hard bop/post-bop/drums
Country
usa
Last edited:
Да, об этом человек надо было тему уже сто год, как сделать, но вот лень-матушка))

Добавлено через 48 секунд
valmakar, оформление :up:, не придерешься)
 
дякую) я з цим оформленням добряче грався))
Эрис said:
Да, об этом человек надо было тему уже сто год, как сделать, но вот лень-матушка))
Click to expand...
я був, чесно, здивований, шо в цьому розділі тем дофіга, а от про Роуча ше не було.
і, до речі, оформлюючи тему вже якраз і придивився собі бібопу всякого різного. от, як корисно робити нові теми)
 
Классно)
 
Вот ещё, собственно, очень приятный альбом фриджазового периода с саксофонистом Энтони Брекстоном
Max Roach & Anthony Braxton - Birth and Rebirth 1978
viewimages

http://www.mediafire.com/?nalhcx3busih925
 
сьогодні нарешті толково прослухав Birth and Rebirth - мушу визнати, шо це хітова річ. дуже поетична, як на мене. спочатку не йшло через наявність тільки саксу і барабанів, але коли вслухався, то знайшов і в цьому свій кайф. альбом такий - на любителя, але я якраз саме той любитель)
 
Мне эта музыка похожа на порывы ветра - только не холодного зимнего, а такого сухого как летом в жару. ветер приносит письма из далека :hare:
 
сьогодні дійшов до прослуховування збірки від Chess Records (правда, трохи неясно, як ця подвійна платівка вийшла у 1976 році, якщо у 1975 році лейбл перестав працювати), яка містить записи за участю двох видатних ударників - Арта Блейкі та Макса Роуча. власне, записаний матеріал був у 57-58 роках, і є джазом на межі між свінгом і бопом. обидва колективи - найвищого рівня, і слухати їх - велике задоволення. щоправда, те, як грав Роуч усе одно мені більше подобається
до вашої уваги - Percussoin Discussion

1976 - Art Blakey / Max Roach - Percussion Discussion
PICT0405.JPG


(взято з http://vitacongusto.blogspot.com/)

Alto Sax - Jackie McLean (tracks: A1, A2, B1, B2, B3)
Bass - George Morrow (tracks: C1, C2, C3, D1, D2, D3) , Spanky DeBrest (tracks: A1, A2, B1, B2, B3)
Drums - Art Blakey (tracks: A1, A2, B1, B2, B3) , Max Roach (tracks: C1, C2, C3, D1, D2, D3)
Piano - Ramsey Lewis (tracks: C1, C2, C3, D1, D2, D3) , Sam Dockery (tracks: A1, A2, B1, B2, B3)
Tenor Sax - Hank Mobley (tracks: C1, C2, C3, D1, D2, D3)
Trumpet - Bill Hardman (tracks: A1, A2, B1, B2, B3) , Kenny Dorham (tracks: C1, C2, C3, D1, D2, D3)

Sides 1 and 2 originally issued as Art Blakey & The Jazz Messengers-Tough (CADET 4049). Recorded Spring, 1957.
Sides 3 and 4 originally issued as Max Roach Quintet-Max (CADET 623). Recorded early 1958.

Tracklist:

A1 - Scotch Blues 7:55
A2 - Flight To Jordan 7:20
B1 - Transfiguration 5:08
B2 - Exhibit A 6:37
B3 - Gershwin Medley 5:57
C1 - Crackle Hut 5:45
C2 - Speculate 4:58
C3 - That Ole Devil Love 6:24
D1 - Audio Blues 6:30
D2 - CM 5:00
D3 - Four-X 4:00
 
valmakar, ты так пишешь о музыке, что читала бы и читала.
 
Вчера ночью как раз смотрел его выступления на ютубе, ух :super: :scream: И столько знаковых альбомов, где он играл :pray:
 
Эрис said:
valmakar, ты так пишешь о музыке, что читала бы и читала.
Click to expand...
а мені от уже не раз казали, що я постійно "несу хуйню" на форумі:yeah:
 
valmakar said:
а мені от уже не раз казали, що я постійно "несу хуйню" на форумі
Click to expand...
А ты мне скажи: кто? :evil:
 
Журналіст порталу All About Jazz Девід Ортман у 2007-му році, після смерті Макса Роуча зв'язався з декількома джазовими ударниками, щоб ті написали свої спогади і бачення особи Роуча, як музиканта. Долучився до цього також і нині покійний Джо Морелло. Цікава, дещо зворушлива стаття: Проект "Ушанування Макса Роуча"
 
альбом (а якщо бути зовсім точним, то це живий концерт) дуже класний. я якраз днями засів його слухати нормально вперше. обоє музикантів показали свій талант у всій красі.
 
Clifford Brown/Max Roach Quintet - Brown and Roach Incorporated - 1954

[HIDE]Cкачать[/HIDE]info

Max Roach Quintet & Clifford Brown - Clifford Brown & Max Roach - 1954

[HIDE]Cкачать[/HIDE]info

Clifford Brown/Max Roach Quintet - At Basin Street - 1956

[HIDE]Cкачать[/HIDE] info

Clifford Brown/Max Roach Quintet - The Historic California Concerts 1954 - 2005

[HIDE]Cкачать[/HIDE]info
 
Тої п'ятниці вирішив послухати/подивитися на роботі концертник Live At Blues Alley з ютуба. Всім рекомендую: хороші музиканти (кожен із них мене здивував чимось окремим), чудові композиції. Більше всього мене вразила Effi - якщо чесно, навіть не уявляю, з якої причини вона не стала класичним стандартом. Я за останніх п'ять днів прослухав її разів зо сорок, скачав альбом, у якому знаходиться, але про нього - трохи нижче. У цій мелодії є все, що я люблю - задумливість, інтимність, тривожні переживання, зміна настрою, обігрування головного мотиву, й повертання до нього раз-у-раз. Сам автор твору, піаніст Стенлі Кавелл (до слова, Еффі Беррі - його тодішня дружина), майже ввесь час залишається позаду (мова про альбомну версію), тільки ритмічно підтримуючи полотно, доки труба, сакс, і звісно ж ударні, по черзі переймають на себе головну роль. Лиш укінці наростає його звучання - щоб за півхвилини дати заключний акорд. Я нічого не сказав про бас у "Еффі" - а він там грає значну роль, недалеко відходячи від основної теми, постійно розгойдує звучання - але дуже ніжно, настільки, щоб не звалитися в недоречність.

Ось цей концерт ("Еффі" починається о 23:39):

https://www.youtube.com/watch?v=28Wibk8c5HM

Ну, і звісно - альбом, на якому вийшла композиція. Класичний пост-боп кінця 60х, його найліричніші прояви, які й досі не втрачають своєї актуальності. Дуже красиве й виважене звучання. З першого прослуховування також дуже сподобалася пісня, що дала назву альбомові, звернена до борців за права чорношкірих - блюз, що звучить серед примхливого і змінного фрі-джазу.

Max Roach - Members, Don't Git Weary (1968)

roach_max%7E%7E_membersdo_101b.jpg


[HIDE]Cкачать[/HIDE]

На jazz-jazz.ru цей альбом є у flac.​
 
Ви уявляєте: заходжу на jazz.com, щоб подивитися, які альбоми і композиції вони рекомендують більше всього в Роуча, а тут зразу ж на головній сторінці найсвіжіший матеріал - Дванадцять найвидатніших записів Макса Роуча за версією Нашіта Вейтса. Із них я знаю поки тільки три, і це мене дуже інтригує. А заодно змушує посипати голову попелом за те, що я досі не викачав і не прослухав концерт At Basin Street, залитий кількома постами вище.
Ну, не знаю, як хто, а я - в дорогу!
п.с. ой, і заливки в шапці давно здохли. Обов’язково виправлю.
 
valmakar said:
Ну, і звісно - альбом, на якому вийшла композиція. Класичний пост-боп кінця 60х, його найліричніші прояви, які й досі не втрачають своєї актуальності.
Click to expand...
До речі, нещодавно почав знайомство з Роучем. Чесно кажучи, хард-боповий період, власне до колаборації з Еллінгтоном та Мінгусом на Money Jungle (ще б пак!) не вражає:sad:.
З пост-бопового поки що послухав лише Members, Don't Git Weary, що ти виклав вище, від нього я в захваті.
 
Биджо said:
До речі, нещодавно почав знайомство з Роучем. Чесно кажучи, хард-боповий період, власне до колаборації з Еллінгтоном та Мінгусом на Money Jungle (ще б пак!) не вражає. :sad:
З пост-бопового поки що послухав лише Members, Don't Git Weary, що ти виклав вище, від нього я в захваті.
Click to expand...
З Кліфордом Брауном у нього класних речей багато. Фактично, як каже вікіпедія, дует Роуча і Брауна диктував моду в хардбопі. Наприклад, хіт усіх часів:

https://www.youtube.com/watch?v=GslhRUBgXNI

І взагалі, рекомендую зацінити альбом Study In Brown. Він раніше був на серевері, але здох. Це справжній перл, і я би просив когось залити заново (або я це здому зроблю ввечері). Найкращий хард-боповий альбом, який я коли-небудь чув. І найулюбленіший трубач.

Якщо ж продовжувати тему улюблених колективів з участю Роуча, то я би ше дуже радив послухати Гербі Ніколза. Піаніст, записувався з нашим героєм і Артом Блейкі, написав суперхіт Lady Sings the Blues, і ще купу найкращого бопу. Той випадок, коли ти не знайдеш неідеальної композиції.

https://www.youtube.com/watch?v=NbZP_osTYhk

Добавлено в 19:07 / Предыдущее сообщение было написано в 19:03

Биджо, трохи не забув - невже тобі не пішов We Insist!? По-моєму, геніальна річ і в плані музики, і в плані поезії.
 
valmakar said:
невже тобі не пішов We Insist!?
Click to expand...
от по дорозі додому переслухав - таки пішов. все-таки наскільки важливі в музиці такі дрібниці, як настрій

Добавлено в 19:57 / Предыдущее сообщение было написано в 19:52

'Orse art safari by Herbie Nichols Trio з відео теж чудове. Коротше, треба перезавантаження)
 
Clifford Brown & Max Roach - Study in Brown (1955)

MI0002778768.jpg


[HIDE]Cкачать[/HIDE]
​
  1. "Cherokee" (Ray Noble) - 5:44
  2. "Jacqui" (Richie Powell) - 5:11
  3. "Swingin'" (Clifford Brown) - 2:52
  4. "Lands End" (Harold Land) - 4:56
  5. "George's Dilemma" (Brown) - 5:36
  6. "Sandu" (Brown) - 4:56
  7. "Gerkin for Perkin" (Brown) - 2:56
  8. "If I Love Again" (Jack Murray and Ben Oakland) - 3:24
  9. "Take the 'A' Train" (Billy Strayhorn) - 4:18

Clifford Brown - Trumpet, leader
Max Roach - drums
Harold Land - Tenor saxophone
Richie Powell - piano
George Morrow - double bass
 
https://youtu.be/sFKJsbl_sXw
 
cover.1583612280.jpg

Max Roach and His Chorus and Orchestra - It's Time (1962)
[HIDE]Cкачать[/HIDE]​

Удивительно, столько альбомов было упомянуто в теме и никто даже не заикнулся про этот. Можно вполне справедливо давать ему прозвище "Ahead of Its Time", ибо в хоровых вокализах прям прото-Magma несётся. "Главарь банды", само собой, царь за установкой, об этом можно и напоминать. А завершает дело более традиционная, но не менее классная, вещь "Lonesome Lover" с певицей Эбби Линкольн, на которой Макс тогда был женат.
 
You must log in or register to reply here.
Back
Top